Без права на насильство

3 грудня 2015 року у Золочівському економічному ліцеї куратор групи Е-2 Бірулін Ірина Богданівна організувала виховний захід на тему «Права і обов’язки дітей. Думки молоді щодо насильства». Участь у заході взяли студенти Золочівського коледжу Новосад Іван та Зварич Анастасія, студентка КНЕУ юридичного факультету Анна Джала та старший лейтенант, а також інспектор Золочівського відділу поліції у справах неповнолітніх дітей Гевко Ярослав Григорович. Ліцеїсти мали змогу дізнатися більше про свої права, переглянувши документальний фільм про історію виникнення права.

Насильство – це глобальна проблема, яка стосується багатьох людей і потребує негайного раціонального вирішення. Часом ми самі можемо не помічати , як завдаємо моральної шкоди оточуючим. Анастасія Зварич намагалася донести до ліцеїстів думку, що насилля – це поганий вихід для вирішення будь – яких конфліктних ситуацій. Його не повинно бути у родинному житті, адже сім’я – це люди, які повинні любити та підтримувати. Дуже часто у нашому суспільстві ми стаємо свідками або жертвами жорстокої поведінки тих, хто не зважає на права іншої людини. Як стверджують психологи, всі наші проблеми починаються з дитинства. Я.Бриль стверджував: «Ставлення до дітей – міра духовної гідності». Варто задуматися над цим: мама, яка віддає перевагу розмові по телефону під час прогулянки з дитиною, а не живому спілкуванню з малюком, або ж коли карають за забруднену спідничку тоді, коли тебе вже й так болить розбите коліно, – маємо вже кілька психологічних проблем. У свідомості маленької людини батьки завжди люблять їх, навіть коли сварять, а іноді покарання сприймається як єдиний вияв любові, бо іншого прикладу уваги просто нема. От і виростає людина, для якої лайка, бійка та агресія – це вияв любові; проте насилля виявляється не лише у прояві до іншої особи, є такий вид, як насилля над собою. Тут вступає в хід «психологія жертви». Суспільству потрібно розуміти, що боротися із насильством треба разом і не замовчуючи його, викорінювати ще в зародку, не боятися чинити опір, адже це ваше майбутнє. Держава, в свою чергу, має подбати про забезпечення належних умов проживання, бо бідність тягне за собою агресію, яка переростає не лише в насильство у сім’ї, але і провокує соціально небезпечну поведінку. Жертви насилля мають не лише синці, які можна «замаскувати» або які зійдуть за кілька днів, але й глибокі душевні рани, які постійно нагадують про себе.

Каріна Бокшо, Софія Ханачівська,
ліцеїстки групи Е-2

Кiлькiсть переглядiв: 305